четверг, 1 марта 2012 г.

Національні символи Індії

Національна Емблема Національною Емблемою Індії є репродукція лева в Сарнатху, біля Варанасі в штаті Уттар Прадеш. Капітель Лева було зведено в третьому сторіччі до н.е. імператором Ашокою, щоб відзначити місце, де Будда вперше проголосив свою проповідь миру та звільнення. Таким чином, національна емблема є символом підтвердження сучасною Індією стародавньої відданості ідеалам миру та доброї волі.

Чотири лева, один з яких є прихованим від зору, символізують силу, відвагу та впевненість, стоять на круглому капітелі. Капітель оточують чотири менші тварини, які вважаються охоронцями чотирьох напрямків: лев на півночі, слон на сході, кінь на півдні та бик на заході. Капітель стоїть на квітучому лотусі, що є першоджерелом життя та творчого натхнення. Гасло 'Satyameva Jayate', викарбоване нижче, означає "перемагає тільки істина".
Національний Прапор

Прапор Індії був запланований як символ свободи. Джавахарлал Неру, згодом Прем'єр-міністр, назвав його "стяг не тільки нашої свободи, але й символ свободи для всіх народів".

Прапор являє собою горизонтальний триколор зі смуг рівної висоти – насичена шафранова зверху, біла в середині та темно-зелена знизу. Відношення висоти до довжини прапору складає 2:3. В центрі білої смуги розміщене колесо блакитного коьлору, що позначає Dharma Chakra – колесо закону в капітелі Лева в Сарнатху. Його діаметр наближається до висоти білої смуги. Колесо має 24 спиці. Шафрановий колір символізує відвагу, самопожертву та самозречення; білий – чистоту та істину; зелений – вірність та достаток.
Національна тварина – тигр

Бенгальський тигр, Panthera tigris – велика азіатська хижа чотиринога тварина з родини котячих, безгрива, рудувато-коричнево-жовтого кольору з чорними поперечними смугами та білим черевом, загальновідома своєю силою та величністю – є національною твариною Індії.

В природі залишилось дуже мало тигрів. Десятиріччя тому популяція тигрів в Індії зменшилася до кількох сотен тварин. Уряд Індії, згідно програми збереження тигрів, розпочав прикладати значних зусиль задля збереження популяції тигрів. На сьогодні, завдяки цієї програми, стан популяції тигрів в Індії заспокійливий.

Індія

Індія вражає фантазію казкової таємничістю, могутнім виглядом махараджей, величавістю гордих слонів і тигрів, непохитною волею Ганді, що відстояли в довгій боротьбі незалежність країни. Якщо ви хоч трохи цікавитеся історією, легендарні палаци, храми і фортеці, не залишать Вас байдужими. Ревні цінителі традиційних культур цілий рік зможуть насолоджуватися заворожливими музичними і танцювальними уявленнями.Ця дивовижна країна, що вражає різноманіттям різних мов, багатою архітектурою і великою географією, побачила перших людей більше 500 тис. років тому і однією з перших навчила людину обробці металу. Індія є однією з найстаріших цивілізацій світу. До середини III тисячоліття до н.е. на території Індії розвинулася цивілізація дравіди. У період з 2500 по 1500г. до н. е.. Індія була завойована індоарійських племенами. З VIII століття до Індії став проникати іслам. Мусульманське правління продовжувалося до 1398г., Коли в старовину прийшли армії Тамерлана. У 1526г. нащадок Тамерлана Бабур завоював практично всю Індію і заснував імперію Великих Моголів, що проіснувала до 1857р. Повне політичне керівництво перейшло до Великобританії в 1828-1835г., А в 1857р. Індія стала фактично протекторатом Великобританії.15 серпня Індія отримала незалежність, проте була розділена на дві країни: Індію і Пакистан. 26 січня 1950р. Індія була проголошена демократичною республікою. Державний устрій – федеративна республіка. Індійці гордо себе називають «найбільшою демократією в світі».Індія посідає друге місце в світі (після Китаю) за чисельністю населення. Етнічна Індія представлена ​​всіма трьома великими расами: негроїдної, європеоїдної та монголоїдної. На сьогоднішній день етнічна карта материкової Індії фактично представлена ​​двома расами: європеоїдної (арії в Північній Індії і дравіди в Південній Індії) і монголоїдної (в Північно-Східній Індії). Середня щільність населення Індії становить 273 людини на кв. км, хоча в окремих адміністративних утвореннях вона вельми висока (у Делі щільність населення становить 6352 людини на кв. км). В Індії на 1000 чоловіків припадає 927 жінок.

Індія не знає рівних собі за кількістю мов. За останнім переписом в Індії зареєстровано 1652 мови, 15 з яких занесені в спеціальний додаток до Конституції. Сучасна літературна мова-хінді, офіційна мова семи північних штатів, є й державною мовою Індійського Союзу.

Державні мови – англійська та гінді. Для мінімального спілкування достатньо рівня шкільного англійської. Не дивуйтеся, якщо деякі індійці будуть говорити значно краще за Вас.

У селах, де туристи – рідкість, індійці проявлять до Вас жвавий інтерес. Подекуди по раніше вважається гарною прикметою доторкнутися до білій людині. Тому не дивуйтеся, якщо Вас будуть з цікавістю роздивлятися, плескати по плечу або нав’язливо пропонувати рукостискання. Якщо знаходиться людина, яка розмовляє англійською, Вас обов’язково розпитають, звідки Ви, і чим ви займаєтеся.

80% населення – індуси, мусульмани становлять значну релігійне меншість – 12%. Чисельність християн досягає лише 18 млн. В основному це католики і протестанти. Існують і православні парафії. З конфесій, що народилися на індійській грунті, виділяється сикхизм, число послідовників якого перевищує 17 млн. У Мумбай (колишня Бомбей) зосереджена невелика (близько 200 тис.), але впливова громада Парс-вогнепоклонників. У приморських містах штату Керала можна зустріти послідовників іудаїзму (близько 6 тис.). Близько 26 тис. представників аборигенних племен сповідують різні язичницькі вірування.

Мова гінді

Перше, що спадає на думку при слові «гінді», – це індійське кіно, запальні танці, древня філософія, численні релігії (християнство, іслам, буддизм, індуїзм, джайнізм, зороастризм, іудаїзм, сикхізм і т.д.), йога, чарівний палац Тадж Махал, Перлова мечеть, бенгальські тигри, індійські слони, розписні килими і фігурки древніх богів Шиви, Вішну і Брахми. Ну як тут не вивчити хінді?

Гінді – найпоширеніший в Індії мова індоарійської гілки індоєвропейської сім’ї мов. На ній говорять близько 42% населення Індії. За чисельністю людей, які говорять на гінді, ця мова на п’ятому місці в світі після арабської, китайської, іспанської та англійської мов. Хоча в розмовній мові чиста гінді зустрічається рідко (найчастіше можна почути гіндустані – суміш гінді та урду), нею ведуть мовлення ЗМІ, виголошують промови політики, складаються офіційні документи. Всього ж територію сучасної Індії населяють народності, що використовують 179 мов і 544 діалекту.

Мова ця дуже цікава. Наприклад, в ній відсутнє дієслово “мати”. Наприклад, фраза «Я маю брата» в гінді буде виглядати так: «Мій брат є». Напрямок рядка тексту листа на гінді звичне нам – зліва направо, зате порядок слів перевернутий з ніг на голову: присудок у реченні стоїть останнім, а розташування доповнень – завдання з кількома невідомими. це накладає свій відбиток на процес вивчення гінді. Тому, щоб перевести пропозиції, нам, європейцям, доводиться читати їх з кінця. У промові індійців багато слів для збагачення мови, які не несуть ніякого смислового навантаження (на кшталт слів-паразитів). У Індії ж без них мова просто неможлива! А ще індійці придумали лігатури – з’єднання на письмі двох приголосних, а різні носові приголосні в багатьох місцях замінили крапками.

На гінді розмовляє понад 400 мільйонів чоловік у всьому світі. Величезні індійські громади є в багатьох країнах, включаючи США, Канаду, Австралію, Пакистан, Фіджі і т.д. Є прогнози, що через якийсь час індійці нарівні з китайцями заселять всю планету. Словом, аргументів для вивчення гінді вистачає.